"TRT Reed кричав як контекст, в якому сьогодні працюють артисти, він сказав Голосній Туреччині Таріку Мустафі Сезеру, позичаючий оркестр Махмуре Іпекціоглу, щоб цікавитись жінками ..."
Перш за все, не могли б ви розповісти нам трохи про себе? Що це за історія?
Я народився в Стамбулі. Я жив у цьому місті свого дитинства, своїх спогадів, всього, що стосувалося музики. Я народився в Стамбулі, але можу сказати, що народився для музики. Тому що як член сім’ї, яка присвятила себе музиці, я відкрив очі на світ. Перш за все, мій дідусь Мустафа Іпекціоглу, а потім мій батько Мехмет Іпекціоглу - це мій найбільший шанс. Власне, я можу сказати, що початок моєї історії - путівники. Я вірю, що у людей є історія приходу на Землю, у кожного є місія та життєва мета, закладена в їхній душі. Це ожило в мені як музика. Ось чому членство в музичній родині було найбільш значущим початком моєї історії. 
Скільки вам було років, коли ви починали музику?
Насправді, я можу сказати, що тієї миті, коли відкрив очі на життя. Я займаюся музикою з того моменту, як народився. Мій дідусь був покійним музикантом Мустафи Іпекціоглу; Раніше грав на тамбурі, грав на багламі, співав народні пісні. Мій батько, Мехмет Іпекціоглу, був художником баглами. Він розповідає мені, що коли йому було 3 роки, я ходив на багажі свого батька і бив ритм на краватці. Пізніше він приймає невелику курку у віці 4-5 років і каже мені, що мій процес зв'язування розпочався таким чином. Початкову освіту я отримав у свого батька Мехмета Іпекціоглу. Згодом я виграв Державну консерваторію Турецької музики в Стамбульському технічному університеті і почав працювати у інструментальному відділі. Я також навчався в Турецькій музичній державній консерваторії Турецького музичного університету.
Яким був переломний момент у вашому житті?
Я думаю, що переломним моментом у моєму житті було вступ до консерваторії. Я склав чудові дружні стосунки і здобув гарну музичну освіту. Я весь час займався музикою, постійно пив музику. Ще один переломний момент у моєму житті O Audio Turkey. Співпраця з оркестром «Тарик Сезер» та можливість охопити широку аудиторію заохочували мене більше до музики.
Ви працювали з важливими артистами нашої країни до сьогодні і перебуваєте в оркестрі Тарик Сезер. Ви вважаєте, що це для вас перевага?
Як я вже говорив, Тарик Сезер є одним із переломних моментів у моєму житті. Я його неймовірно любив, ми звикли чути легенди про Тарик Абі ще з дитинства. Він якісний музикант. Роками пізніше я мав можливість працювати з ним на фестивалі «Золотий голуб» у Кушадасах. Пізніше я працював у різних проектах, які проводив Тарик Сезер. Один голос після того, як ми почали працювати разом у Туреччині. Це мало неймовірні переваги. Тарік Абі - жива легенда; Майстер, який має дуже кумулятивні, глибокі знання музики та багатьох інших чеснот. Я багато чому навчився у нього і досі продовжую вчитися. Дотепер; Сібель Кен, Айда Джексон, я перепробував багато імені Ібрагіма Татліса Туреччина з фронту. Я можу сказати, що не залишилося артистів, з якими я не працював, я супроводжував їх на кожному етапі як в оркестрі, так і в їх альбомах. Я багато чому навчився у кожного з них.Супроводжуючи їх музику, я хотів отримати користь від їх досвіду. Насправді я можу сказати, що для мене це була і робота, і освіта. До речі, я повинен, звичайно, додати, що бути артистом TRT - ще одна переломна точка мого життя. Це також було важливою мрією для мене. TRT не проводив такого іспиту вже 22 роки. Я дуже радий сидіти в кріслі, де мої майстри, від яких я навчився цій роботі, підтримувати живу народну музичну культуру і бути частиною цієї спадщини. Я пишаюся тим, що став виконавцем TRT Saz. Я намагаюся нести цей прапор з його правом.TRT не відкривав такого іспиту вже 22 роки. Я дуже радий сидіти в кріслі, де мої майстри, від яких я навчився цій роботі, підтримувати живу народну музичну культуру і бути частиною цієї спадщини. Бути художником TRT Saz - це моя гордість. Я намагаюся нести цей прапор з його правом.TRT не проводив такого іспиту вже 22 роки. Я дуже радий сидіти на стільці, де мої майстри, від яких я навчився цій роботі, підтримувати живу народну музичну культуру та бути частиною цієї спадщини. Бути художником TRT Saz - це моя гордість. Я намагаюся нести цей прапор з його правом.
Чи є музиканти, на яких ти перебуваєш під впливом і яких ти береш як приклад?
Я проводжу більшу частину свого часу, слухаючи музику, я слухаю багато різної музики, мене годує багато різних стилів музики. Я пильно стежу за музикою, яка відбувається у світі. Є багато музикантів, якими я вражений. Ашик Вейсель, Нешет Ерташ, Чекіч Алі, Мухарем Ерташ, Мюслюм ürюрсес, Орхан Генсбей. Я виріс під музику цих великих майстрів. Крім того, Пако да Люсія - неймовірний гітарист, ім’я якого я називаю з дитинства. Я його великий шанувальник. На мене впливає Пако да Люсія так само, як і на Нешата Ерташа. 
Як ви вирішили мати сингл?
Хакан Йелбіз - найважливіший фактор випуску синглу. Хакан Єлбіз - мій друг, з яким я ділюсь нашим життям та музикою. Насправді, наша історія починалася не з ідеї випустити сингл і бути з нами на ринку. Можна сказати, що це приємний збіг обставин і повернення нам років накопичення. Зазвичай я намагаюся підтримати проекти Хакана Абі всіма своїми інструментами. Хакан Абі вирішив знову зробити акустичний проект; Були такі пісні, як Сердар Ортач, Кенан Догулу тощо, я закінчив аранжування 2-3 пісень і супроводжував їх. Зігравши моє серце, Хакан Абі; "Якщо я запитаю свого брата, скажіть, будь ласка, пілоту? Давайте так послухаємо Сердара Абі. “Повірте, історія почалася так; Коли ми слухали пісню Serdar Ortaç, він сказав: «Друзі, цей проект був чудовим таким чином, здоров’я для ваших рук і серця. Я представляю вам цю пісню.Робіть, як хочете, я підтримую вас до кінця. '' сказав. Він нас підтримував і заохочував. Ще раз дякуємо Сердару Ортачу через вас. Я хотів би подякувати усім, хто підтримував і заохочував нас у нашій єдиній роботі. Але Хакан (Єлбіз) Абі за все; Наша музика, як і друг, гід, є одним із людей, які найбільше сприяють і підтримують моє життя. Я неймовірно рада його знати, я бачу його як свій шанс. Я тисячу разів дякую цій прекрасній людині.Він один із людей, які найбільше сприяють і підтримують моє життя. Я неймовірно рада його знати, я бачу його як свій шанс. Я тисячу разів дякую цій прекрасній людині.Він один із людей, які найбільше сприяють і підтримують моє життя. Я неймовірно рада його знати, я бачу його як свій шанс. Я тисячу разів дякую цій прекрасній людині.
Як ви відображаєте свої настрої у своїй музиці?
На цей звук ви звертаєте увагу в Туреччині, і ми послідовно відтворюємо багато пісень, імітуючи маску пісень, які ми граємо. Приймаючи ідентичність пісні, ми відчуваємо цю пісню. Таким чином, я потрапляю в історію пісні, я бачу себе частиною цих пісень. Я представляю це почуття серцям своєї аудиторії своєю багламою. Насправді ми торкаємось тисяч сердець одним серцем. Це приємна взаємодія. Аудиторія також відображає вам такі позитивні емоції, що ми із задоволенням робимо свою роботу правильно. Іноді ми настільки захоплені цим хвилюванням, що я відчуваю високий адреналін, втрачаємо музику, я відчуваю, що моє серце буде зруйновано.
Який відгук ви отримали про сингл "Не бійся"? Чи задоволені ви реакцією, яку отримаєте?
Ми вперше зустріли шановного Бенгю, не бійся Калбіма. З його унікальною інтерпретацією, любов’ю та привітанням йому звідси. Ми отримали неймовірні коментарі щодо пісні; здоров’я в серці, де ти прийшов на розум, читаєш серцем, підпис у багламі, твій голос теж був присутнім тощо. люблю. Друзі, це справді сталося відразу. Ми не планували його інтерпретації, її процесу. Ви щойно запитали, ми просто відобразили наші почуття та емоції. У той момент, коли ми починаємо музику, ми лише переживаємо пісню та її історію. Запис відбувся, пісня потрапила до нас, і ми думали, що вона проникне серед наших людей. Ми хотіли зворушити серця, і люди підтримували і заохочували нас більше красивими коментарями, коли вони проходили крізь їхні серця. Дякую, ми зробимо для вас більше музики.
Ви буквально даєте життя багламі, і це високо цінується всіма. То що ви відчуваєте, граючи в багламу? Що для вас означає контекст?
Це може звучати класично для вас, але шнурівка - це все моє. Моє життя, моє життя, моя мета жити. Баглама - це моє життя з того дня, як я знаю, що мене звати Мустафа; моя рука, моя рука, моє тіло - це все. Як частина мого тіла. Око, вухо для мене означає те, що це означає для людини в обов’язковому порядку. Мій батько, Мехмет Іпекціоглу, має приказку, яку я ніколи не забуду; «Музика вимагає життя одного». Дійсно, це довгий шлях, боротьба, яка вимагає великих зусиль та зусиль. Це мій найбільший супутник на цій дорозі. Я ділюся з ним своїм життям; Іноді я б’юся, іноді живу в любові, іноді це приходить, мені кажуть, це приходить до мене. Я знаю, що він мій коханий, ми обоє дуже любимо один одного. Я маю лише одну мету на все життя; Я перенесу його, наскільки зможу, і майбутнім поколінням,Я залишу добру спадщину людям, які будуть готові до зв’язку.
Ви співали багато пісень дотепер, ви робили власні коментарі. Які з них для вас більш особливі?
Як я зазначив у Вашому іншому питанні; Я слухаю багато різних типів музики, багато слухаю музику кожну мить дня. Кожна нота, яку ми торкаємось, кожен звук, який ми торкаємось, кожна пісня, яку ми співаємо; що відбувається з великою любов’ю та емоціями. Тому я не можу закріпити це і вимовити цю пісню чи цю пісню. Ми просто намагаємось перекласти емоції з нашого серця, з нашим зв’язком, з нашими голосами. Я запрошую вас сюди та по всій Туреччині у Стамбулі у четвер ввечері 27 квітня 2017 року Веселий Джокер. Ми проведемо свій перший концерт. Співаймо пісні разом, будемо супроводжувати найкрасивіші емоції своїми піснями. Вітаю всіх, хто живе і підтримує музику.
Інтерв’ю: Еліф Оздемір
